Все для туриста

Домініканський костел у Львові і таємниці, які він приховує

7 хв читання

На будь-якій екскурсії Львовом, маршрут котрої петляє середньовічними вуличками, вам покажуть чудовий бароковий храм, відомий з минулого, як костел ордену домініканців. Він має найгарніший фасад серед всіх середньовічних храмів Львова. Через це його часто помилково називають «Домініканський собор», однак, він ніколи не був у цьому статусі! Тим не менше, це не заважає багатьом сайтам, навіть популярним, називати його собором, що є грубою помилкою! До II-ої світової війни ця сакральна будівля називалася костелом Божого Тіла, а зараз – греко-католицька церква Пресвятої Євхаристії.


Домініканський орден був створений у 1220 р. монахом Домініком Гузманом. До речі, це перший католицький орден на галицьких землях. Цікаво, що він був, у першу чергу, орденом проповідників (Фома Аквінський і т.д.), тому має чи не найбільше святих серед даного типу інституцій. У 1232 р. Папа римський надає домініканцям право інквізиції. Дещо пізніше появилась емблема “domini canes” – пес зі смолоскипом у вигляді кістки і лапа на кулі з папським поясом.


До Львова домініканців запросила угорська принцеса Констанція – дружина князя Лева Даниловича. Дехто з львівських вчених на основі праці Б. Зиморовича «Потрійний Львів» вважає, що фундаменти колишнього Домініканського монастиря – це основа колишнього палацу князя Лева. Тоді виникає питання, як Лев Данилович міг дозволити домініканцям побудувати римо-католицький храм відразу біля свого палацу, навіть, якщо про це попросила його дружина? Адже він був православний і його дружина після одруження також! Дозвіл римо-католикам будувати храм біля палацу православного монарха боляче вдарив би по авторитету князя! Тому, одне з двох: або палац Лева Даниловича знаходився в іншому місці, або, навпаки, перший дерев’яний Домініканський костел. На жаль, відповіді на це питання немає…
Дерев’яний костел, однак, згорів в 1404 р. Проте відомо, що на його місці вже в 1407 р. стояв новий готичний храм, який отримав назву Божого Тіла. Знову ж таки, таємницею є те, як так швидко міг бути збудований кам’яний готичний костел, адже в середні віки їх будували десятиліттями, а то й століттями! Ще однією таємницею є те, чому даний храм почав руйнуватися ще в першій половині XVIII ст., адже готична катедра, наприклад, дійшла до наших днів без якихось особливих руйнувань? Можливо, тому, що він пережив кілька пожеж 1511 та 1527 рр. і це вплинуло на міцність кладки. Як би там не було, домініканці прийняли рішення демонтувати костел. Спонсором нового будівництва став гетьман Юзеф Потоцький і в 1764 р. храм був освячений.
Над входом в костел великими літерами написано «Soli Deo honor et gloria» («Єдиному Богу честь і хвала»). Над цим написом встановлено чотири фігури святих Домініка, Фоми Аквінського, Яцека і Вікентія.


Стиль всередині будівлі – рококо. Фресок немає. Основний декор — скульптури. Зокрема, під куполом 18 фігур, покритих позолотою – святі та великомученики ордену.

 

У вівтарній частині чотири велетенські фігури святих: Петро, Павло, Лука, Іван Хреститель.

 

З попереднього костелу залишився надгробок графині Дунін-Борковської (виготовив данський скульптор Торвальдсен) з білого карарського мармуру. Він вмурований в стіну з лівого боку костелу. На ньому епітафія та висічений барельєф: жінку веде посланець смерті у потойбічний світ.

 

При вході — два пам’ятники: австрійському губернатору Галичини Францу фон Гауеру (скульптор А. Шимзер, близько 1824 р.) та польському художнику А. Гротгеру (В. Гадомський, 1880 р.).


Зліва від головного входу у храм бачимо боковий вхід, який використовується, коли перший закритий. Біля нього вікно, над яким емблема ордену домініканів. Неуважна людина її і не помітить.


Лівіше від вікна – вежа-дзвіниця, збудована аж у XIX cт.


Далі від неї – монастирські приміщення, в яких знаходилася трапезна, відома тим, що в ній московський цар Петро І та його, на той час, союзники поляки виношували план спільних дій проти шведів Карла XII.
Зараз в монастирських приміщеннях знаходяться експонати музею історії релігії, у трапезній проводять виставки, збереглися гарні ренесансні склепіння.
Цокольний поверх є надзвичайно популярним серед туристів і входить в екскурсію підземеллями Львова.

 

У підземеллях знаходиться скульптура Гальшки Острозької, про яку розповідають також і на екскурсії «Легенди Львова». Огляд екстер’єрів та інтер’єрів костелу і розповідь про них та історію храму відбуваються на екскурсіях «Старий Львів» та «Храми Львова».

Наступний крок

Хочете перейти від ідеї до готового маршруту?

Якщо тема статті вам відгукнулась, далі краще переходити до готових програм і живого контакту. Підкажемо, який формат маршруту підійде саме вам.