Історія львівського національного університету

На сьогодні львівський національний університет ім. І. Франка є одним із найдавніших вузів не тільки України, але й Європи. Тому не дивно, що його хочуть побачити багато гостей нашого міста. Але для того, щоб не тільки помилуватися, але й послухати про його історію та події, які відбувалися біля нього, необхідно замовити ексклюзивну автобусну екскурсію Львовом. Заснований львівський університет 20 січня 1661 р., коли король Ян ІІІ Собєський надав колегії єзуїтів статус університету. Єзуїти ж здійснювали керівництво освітнім закладом лише до 1773 р. А вже в 1784 р. за указом цісаря Йосифа ІІ було відновлено університет з латинською мовою для викладання. Університет же на той час був розташований в колишньому монастирі тринітаріїв. У 1805 р. уряд Австрії перетворив навчальний заклад на ліцей, однак через 12 років йому повернули статус вищого навчального закладу, а основною мовою викладання предметів стала німецька. Велике значення для університету відіграла революція 1848 р., коли було розпочато боротьбу за залучення української та польської мов до навчання, а через рік створено там кафедру української мови й літератури. В 1851 р. заклад був розміщений в колишньому домі єзуїтського колегіуму та незабаром ця будівля не змогла задовольнити усіх потреб навчального процесу. Тому було прийнято рішення про будівництво нових додаткових корпусів. В 1939 р. у Львівському університеті скасували факультет богослов’я, а для медичного створили окремий інститут. Цікаво, що будівля, в якій на даний час розміщений основний університетський корпус була споруджена архітектором Гохберґером й спочатку призначалася для парламенту Галичини (XIX століття). Архітектурне оздоблення даної споруди було одним із найбагатших серед споруд Львова, зведених в період автономії (1871–1914 рр.), оскільки там працювали найкращі скульптори Львова та Галичини. В наш час вхід у львівський національний університет прикрашений двома архітектурними композиціями під назвою «Освіта» та «Праця». Зверху – група скульптур «Опікунський дух Галичини» з використаними алегоричними постатями: матері Галичини та її дітей, Дністра та Вісли, а якщо ж придивитися трохи вниз, то можна угледіти, що фасад споруди доповнений фігурами, які уособлюють Кохання, Справедливість, Правду та Віру. Беручи до уваги все вищеописане, рекомендуємо вам після екскурсій Львовом прийти і подивитися на велетенський за своїми розмірами будинок колишнього Галицького парламенту.