На будь-якій екскурсії Львовом, маршрут котрої петляє середньовічними вуличками, вам покажуть чудовий бароковий храм, відомий з минулого, як костел ордену домініканців. Він має найгарніший фасад серед всіх середньовічних храмів Львова. Через це його часто помилково називають «Домініканський собор», однак, він ніколи не був у цьому статусі! Тим не менше, це не заважає багатьом сайтам, навіть популярним, називати його собором, що є грубою помилкою! До II-ої світової війни ця сакральна будівля називалася костелом Божого Тіла, а зараз – греко-католицька церква Пресвятої Євхаристії.
Домініканський орден був створений у 1220 р. монахом Домініком Гузманом. До речі, це перший католицький орден на галицьких землях. Цікаво, що він був, у першу чергу, орденом проповідників (Фома Аквінський і т.д.), тому має чи не найбільше святих серед даного типу інституцій. У 1232 р. Папа римський надає домініканцям право інквізиції. Дещо пізніше появилась емблема “domini canes” – пес зі смолоскипом у вигляді кістки і лапа на кулі з папським поясом.
До Львова домініканців запросила угорська принцеса Констанція – дружина князя Лева Даниловича. Дехто з львівських вчених на основі праці Б. Зиморовича «Потрійний Львів» вважає, що фундаменти колишнього Домініканського монастиря – це основа колишнього палацу князя Лева. Тоді виникає питання, як Лев Данилович міг дозволити домініканцям побудувати римо-католицький храм відразу біля свого палацу, навіть, якщо про це попросила його дружина? Адже він був православний і його дружина після одруження також! Дозвіл римо-католикам будувати храм біля палацу православного монарха боляче вдарив би по авторитету князя! Тому, одне з двох: або палац Лева Даниловича знаходився в іншому місці, або, навпаки, перший дерев’яний Домініканський костел. На жаль, відповіді на це питання немає…
Дерев’яний костел, однак, згорів в 1404 р. Проте відомо, що на його місці вже в 1407 р. стояв новий готичний храм, який отримав назву Божого Тіла. Знову ж таки, таємницею є те, як так швидко міг бути збудований кам’яний готичний костел, адже в середні віки їх будували десятиліттями, а то й століттями! Ще однією таємницею є те, чому даний храм почав руйнуватися ще в першій половині XVIII ст., адже готична катедра, наприклад, дійшла до наших днів без якихось особливих руйнувань? Можливо, тому, що він пережив кілька пожеж 1511 та 1527 рр. і це вплинуло на міцність кладки. Як би там не було, домініканці прийняли рішення демонтувати костел. Спонсором нового будівництва став гетьман Юзеф Потоцький і в 1764 р. храм був освячений.
Над входом в костел великими літерами написано «Soli Deo honor et gloria» («Єдиному Богу честь і хвала»). Над цим написом встановлено чотири фігури святих Домініка, Фоми Аквінського, Яцека і Вікентія.
Стиль всередині будівлі – рококо. Фресок немає. Основний декор — скульптури. Зокрема, під куполом 18 фігур, покритих позолотою – святі та великомученики ордену.
У вівтарній частині чотири велетенські фігури святих: Петро, Павло, Лука, Іван Хреститель.
З попереднього костелу залишився надгробок графині Дунін-Борковської (виготовив данський скульптор Торвальдсен) з білого карарського мармуру. Він вмурований в стіну з лівого боку костелу. На ньому епітафія та висічений барельєф: жінку веде посланець смерті у потойбічний світ.
При вході — два пам’ятники: австрійському губернатору Галичини Францу фон Гауеру (скульптор А. Шимзер, близько 1824 р.) та польському художнику А. Гротгеру (В. Гадомський, 1880 р.).
Зліва від головного входу у храм бачимо боковий вхід, який використовується, коли перший закритий. Біля нього вікно, над яким емблема ордену домініканів. Неуважна людина її і не помітить.
Лівіше від вікна – вежа-дзвіниця, збудована аж у XIX cт.
Далі від неї – монастирські приміщення, в яких знаходилася трапезна, відома тим, що в ній московський цар Петро І та його, на той час, союзники поляки виношували план спільних дій проти шведів Карла XII.
Зараз в монастирських приміщеннях знаходяться експонати музею історії релігії, у трапезній проводять виставки, збереглися гарні ренесансні склепіння.
Цокольний поверх є надзвичайно популярним серед туристів і входить в екскурсію підземеллями Львова.
У підземеллях знаходиться скульптура Гальшки Острозької, про яку розповідають також і на екскурсії «Легенди Львова». Огляд екстер’єрів та інтер’єрів костелу і розповідь про них та історію храму відбуваються на екскурсіях «Старий Львів» та «Храми Львова».