Картина «Скоморохи в Степані» (полотно, олія, 120х62 см) написана в 1972 р. народним художником із цього селища, що знаходиться в Сарненському районі, Рівненської обл. Степаном Івановичем Чуприною (1915-1998 рр.). Полотно зображує прибуття та виступ середньовічних скоморохів до стольного міста Степаня.
В часи середньовіччя, коли православне населення України страждало від частих неврожаїв, чуми та інших епідемій, нападів татар, важкої кріпосної та суспільної праці, непосильних податків та церковних переслідувань зі сторони католиків, мало часу та можливостей залишалося для відпочинку і розваг. Одними з таких розважальних подій середньовічної Східної Європи були виступи скоморохів (акторів-бродяг) з дресированими тваринами, або й без них. Тому будь-який їхній виступ був неабиякою подією для простих селян і вони часто зустрічали їх з хлібом-сіллю, що і зобразив на картині «Скоморохи в Степані» Степан Чуприна.
Цікаво, що на звороті картини є її більш повна назва «Скоморохи в Степані на Івана Купала». І справді на передньому плані ми бачимо величезне вогнище, що є символом цього ще дохристиянського свята, котре символізує літнє сонцестояння. На задньому ж плані зліва бачимо дівчат, котрі беруть участь у хороводі довкола дерев’яного ідола, найімовірніше, власне, Купали. Поєднання художником Чуприною двох видатних подій в житті середньовічного поліського села, тобто, виступу скоморохів та свята Купайла не є випадковим. Святкування Івана Купала пов’язане з різними традиціями, ігрищами, першими літніми купаннями, ба, навіть, інтимними моментами. З купальськими традиціями церква боролася століттями, але викорінити їх так і не змогла! Скоморохи також нею часто переслідувалися, бо у своїх виступах могли висміювати панівну та церковну верхівку. Тому не дивно, що саме ці дві заборонені церквою, але, разом з тим, цікаві події об’єдналися в сюжеті картини Степана Івановича.
На центральній частині полотна зображена сцена вітання скоморохів хлібом-сіллю дівчатами з довгими косами та у віночках, а також молодим чоловіком з пишними вусами та оселедцем на голові.
Одягнуті скоморохи в одяг блазнів, один з них натягнув на себе шкіру вола з головою та рогами, інший начепив на голову та плечі опудало страуса. Вони зображені нахиленими в момент привітання у відповідь на аналогічну дію гостинних степанців. З собою мандрівні актори привезли пару танцюючих ведмедів та, навіть, шимпанзе! Малі діти зачіпаються до шимпанзе (на картині справа внизу). Дещо вище бачимо частину дорослих та дітей, котрі беруть участь у веселощах з танцюючим ведмедем, надресированим скоморохами виконувати певні рухи під удари по бубну.
Спостерігають за цим усім жінки, голови яких покриті білими платками та селянин у брилі. В той же момент юнка підкидує хмизу у вогнище, клуби диму якого розчиняються в небесній блакиті чудового літнього дня.
На задньому плані полотна зображено вали зі стінами та вежами Степанського замку та палац на його території. Відразу за валами замку видніються голубі води Горині. Натомість, зправа вдалині – силуети селянських хат, колодязів-журавлів та вітряних млинів. На полотні посеред обидвох груп людей кидаються в очі могутні постаті князівських охоронців, котрі за рахунок обладунків виглядають непропорційно великими.
Вищезгадана скорочена назва картини є поширенішою і зустрічається в статтях про С.І. Чуприну. Під повною назвою «Скоморохи в Степані на Івана Купала», яка зустрічається тільки на звороті полотна, є пізніший допис: «ще дохристиянських часів». Остап Романович Дітчук, онук Степана Чуприни, який добре знав захоплення дідусем стародавніми обрядами України-Руси і тому не виключав, що художник під впливом загадкового, більш, ніж тисячолітнього свята Івана Купала вже після написання картини вирішив добавити вищезгаданий допис на звороті. Однак, наявність на картині вітрових млинів, котрі появилися в Східній Європі за даними дослідників у XVI ст, Степанського замку з валами, неприступними стінами й вежами, воїнів зі списами та шоломами давньоруського типу («чернігівський шолом»), котрі використовувалися у X-XIII cт. говорить про те, що події, описані в картині, однозначно відбувалися в часи середньовіччя, вже після хрещення українців! Певну невідповідність часових рамок використання згаданих щойно елементів обладунків та вітрових млинів можна пояснити важкістю знаходження інформації щодо них в ті часи, коли була створена картина.
Оригінал картини онук Степана Чуприни Остап Дітчук подарував Сарненському історико-етнографічному музеєві. Також, він замовив виготовлення копії картини в компанії “Макросвіт” (Київ) і передав її Степанській школі, актова зала якої одночасно є музеєм картин видатного маляра.
На даний момент, на жаль, дуже небагато туристичних компаній України займаються відновленням етнографічних традицій наших предків. Проте, компанія «Топ Тур Львів» запрошує на різноманітні заходи, зокрема на ворожіння та виготовлення свічок і святкування на Андрія. Все це проводиться у вечірній час, а вдень компанія пропонує різноманітні екскурсії Львовом.