Під час екскурсії по Львову деякі гіди згадують, що в середині 19го століття серед греко-католицького духовенства появилися гуртки, котрі ставили за мету просвітництво широких народних мас та полегшення їхнього життя.
Про це також видно з листа керівника президії галицького губернського управління Ф. Кріга міністру внутрішніх справ Й. Седльніцькому в справі доносу Д. Гречанського про належність слухачів львівської греко-католицької семінарії до таємного товариства.
“Адміністратор греко-католицької парафії Грабівка Стрийського округу Дезідерій Гречанський добровільно, оскільки зрілий вік і роздумування привели його до кращих поглядів, склав калуському камеральному юстиціарові Павловичу дуже важливі зізнання про склад таємного товариства, яке повинно мати поширення також серед греко-католицького кліру.
3 них [зізнань] виходить, що тодішній студент Cілецький, який перебуває тепер у Франції, відомий у зв’язку зі справою студента Шайнохи, у 1834 р., під час свого перебування у львівській греко-католицькій семінаpії познайомив йoго [тобто Гречанського] з республіканськими ідеями і давав йому читати книги, написані в такому дусі.
Пізніше він йому признався, що є членом таємного республіканського товариства. В одному львівському будинку врочисто, при читанні статуту, його прийняли в члени цього товариства. Цей статут встановлює pівність в правах, республіканську форму правління, скасування панщини, передачу землі селянам, розповсюдження цих ідей, розумну поведінку супроти чиновників, збирання готівки. Cілецький був головою товариства. Після його виїзду до Франції його місце перейняв греко-католицький священик Ромуальд Крижановський. Членами числилися греко-католицькі священики: Мійський, Константинович, Гадзинський, Станчак, Кульчицький, Охримович, Мінчакевич і Покинський, далі вихованці львівської латинської семінарії Шмельц і Кущикевич, юрист Кордашевський і львівський пивовар Прохаска. Як близькі знайомі Сілецького були названі юрист Чеслав Кобзовський і Хшонстовський. Врешті, товариство мало бути ще більше поширене. Його зв’язки були усними і за зраду була встановлена смертна кара.
Товариство проводило збори, на яких головним чином приймали нових членів, обмінювалися думками та читали книги. Члени повинні постійно бути готовими до повстання.
Львів, 1 вересня 1838 р.
Кріг”