Високим замком у Львові називають найвищу гору міста, яка включена в різні екскурсійні маршрути, парк, розбитий на ній та, власне, оборонну споруду. Також цю назву носять місцева газета, ресторан, різні організації тощо.
Історія оборонної будівлі під назвою «Високий замок» сягає середини XIII ст. В Галицькому князівстві тоді правив засновник міста Лева, король Данило. Як пише літописець, Данило Галицький полював у цих місцях і звернув увагу на високу, порослу лісом гору. Розміщення оборонної споруди на ній здавалось чудовим стратегічним кроком, тож за наказом короля спорудили дерев’яно-кам’яні укріплення. Фортеця ставала фактично неприступною. Та варто сказати, що і для самого короля вона не була надто зручною: підійматись з продовольством до неї – завдання не з простих. До того ж, в холодну пору на вершині дули сильні морозні вітри. Тому замок використовували не для постійного проживання, а для захисту і як скарбницю. Свого часу вона виконувала навіть роль в’язниці, наприклад, тут тримали під вартою німецьких лицарів, полонених в битві під Грюнвальдом 1410 р.
Захопити фортецю було складно, але можливо, що і вдалося польському королю Казимиру III у 1340 р. В якості трофеїв він присвоїв позолочений трон, золоті хрести та пару дорогоцінних корон. Казимир III зайнявся перебудовою споруди, дерев’яні укріплення спалили, а натомість побудували кам’яні. Відтоді замок нікому не вдавалось завоювати майже триста років. Аж поки за нього не взялись козаки під проводом Максима Кривоноса. Сталося це у 1648 р., штурм тривав не один день, але козакам таки вдалось потрапити за неприступні стіни фортеці. Вважається, що у результаті серйозного поранення саме ця битва стала останньою для Кривоноса. Проте замок був розграбований та спалений. Після цього його оборонні мури захоплювали ще й шведи у 1704 р, але він вже на той час не відігравав вагомої ролі у обороні міста. Надалі історія споруди як неприступної твердині завершується та починається етап поступової руйнації. Тут більше не зберігали дорогоцінностей, не укріплювали та не реставрували приміщення. Споруда ставала домівкою для всіляких безхатченків, в часи чуми сюди відправляли заражених. Трагічною ситуація стала тоді, коли почали розбирати її стіни, камінь з яких використовували як бруківку та будівельний матеріал.
Сьогодні від давньої фортеці залишилась лише одна стіна, розміщена біля підніжжя кургану Люблінської унії. Півтора століття вона невпинно руйнувалася та втрачала свій початковий вигляд. Нещодавно її почали консервувати, проте ніхто не подбав, щоб якось прикрасити її зубцями – мерлонами, як це роблять у Західній Європі. Не кажучи вже про те, щоб спорудити дерев’яну галерею до бійниць, аби діти могли піднятися туди та уявити себе охоронцем замкового муру. Немає і макету Високого замку, щоби гості могли побачити, як він виглядав у давнину, хоча місця довкола більш, ніж достатньо. Натомість, муляж фортеці знаходиться в центрі міста за палацом Потоцьких і доступ до нього з різних причин затруднений. Сумну долю Високого замку довершує плачевний стан кам’яних стінок та сходів Кургану Люблінської Унії, до яких схоже нікому немає діла. Вони обвалюються та руйнуються. Потужна туристична принада у центрі Львова, на жаль, занепадає…
Проте Високий замок має чим здивувати туристів. Піднятися на вершину гори та оглянути руїни ви зможете, замовивши автобусну оглядову екскурсію Львовом.