Львів є, певно, найпопулярнішим містом України, куди на екскурсійну розвідку приїжджають туристи з Польщі. Звичайно, що для поляків цікавими є сторінки їхньої історії, пов’язані з нашим містом. Однією з таких сторінок є оборона міста від військ нацистської Німеччини у вересні 1939 р.
Як відомо, армія Рейху атакувала II Річ Посполиту 1 вересня 1939 р, а вже 12 вересня в обід між 14:00 і 15:00 німці дійшли аж до костелу св. Єлизавети.
За кілька днів до цього магістрат визнав генерала Лянгнера головнокомандуючим міста. Цивільне населення було приведене до присяги і почало рити окопи. Польських військ у місті майже не було, бо перебували на фронтах. Залишалися тільки жандармерія і резервісти.
Атака зі сторони вул. Городоцької розпочалася з бомбардування. В результаті, був знищений торговельний центр на сучасній площі Кропивницького, де зараз пам’ятник С. Бандері. Також частково постраждав костел Св. Єлизавети. До сьогодні на одному з його торців стоїть скульптура святої без голови – її відірвало в результаті вибуху. Скульптуру часто показують туристам на автобусній оглядовій та авто-транспортній екскурсії «Перлини австрійського Львова».
Цікаво, що німецьких військ спочатку не було багато і їхнє командування розуміло, що взяти Львів штурмом буде нелегко. Тому вони почали обходити місто з півночі. Відтак дійшли до поселення Голоско і 14 вересня стався бій в районі сучасної туберкульозної лікарні. Зі сторони польських охоронців загинуло близько 100 осіб, які приблизно там же ж були поховані.
Німці продовжували оточувати місто з півдня і півночі. Рано-вранці 17 вересня генерал Лянгнер отримує телеграму з Чорткова зі штабу прикордонної охорони. В ній повідомлялося, що кордон перетнули частини червоної армії, які рухаються в напрямку Львова. Максимально дозволена швидкість радянського танку в ті часи становила 50 км/год, проте червоні танкісти їхали під 70 км/год. В районі Винниківської рогатки (вулиці Личаківська – Тр. Глинянський), де зараз автостанція, відбулася перестрілка між німецькими і радянськими військами.
Совіти поставили ультиматум Лянгнеру, що в обмін на здачу міста буде збережене життя і навіть власність людей. Генерал Лянгнер повірив комуністам і закликав всіх здати зброю. Її потрібно було приносити на площу Д. Галицького.
Акт про капітуляцію Львова було підписано 22 вересня 1939 р. Згідно з ним польські війська повинні були вийти з міста. Проте, як тільки здали поляки здали зброю, усіх їхніх солдат і офіцерів арештували, а далі погнали на Тернопіль. Всіх польських поліцейських розстріляли на Сихові.
Коли Лянгнер побачив, що сталося із його людьми, він зв’язується із командуванням радянських військ, однак його, фактично, обдурили. Певний момент ще був відкритий кордон з Румунією. Генерал Лянгнер таємно виїхав зі Львова, переплив Дністер і таким чином опинився в Румунії. Дана розповідь дає відповідь на багато запитань, котрі часто задають туристи на екскурсіях Львовом для поляків.